Таблиця 1: Показники добової потреби в енергії і основних харчових речовинах для різних видів спорту на 1 кг маси тіла

Прийом білка в кількості більш ніж 3 г/кг не рекомендується навіть для спортсменів таких видів спорту, як важка атлетика, метання, атлетична гімнастика, оскільки організм, як правило, не в змозі впоратися з розщепленням і засвоєнням такої маси протеїну. Але і недостатній прийом білка (менш ніж 2 г на кг ваги тіла) також не сприяє нормалізації обмінних процесів, оскільки при цьому може спостерігатися підвищення виведення з організму таких важливих вітамінів, як вітамін С, тіамін, рибофлавін, прідоксин, Ніацин, а також солей калію. Поряд зі своєю пластичною функцією, білки можуть використовуватися організмом як енергоносії, так, 10-14% білку, що потрапляє в організм, може окислюватися і давати необхідну енергію. При цьому особливі вимоги пред'являються до якості споживаного білка, його амінокислотного складу, наявності в ньому незамінних амінокислот.

Таблиця 2: Добовий вжиток незамінних амінокислот, що рекомендується (у міліграмі на кг ваги тіла)

Не менш важливою характеристикою споживаного спортсменами білку є рівень збалансованості амінокислотного складу. Вважається, що найбільш оптимальним є вміст в раціоні 55-65% білків тваринного походження. Що стосується такого важливого компонента їжі, як жири, то для спортсменів найбільш переважний вжиток жирів з низькою точкою плавлення, що містяться в молоці, молочнокислих продуктах, а також рослинних олій. Перед інтенсивними тренуваннями і змаганнями кількість жирів в раціоні має бути понижена, оскільки вони погано засвоюються при високих фізичних і емоційних навантаженнях. В період навантажень максимальної і субмаксимальної потужності енергопостачання організму здійснюється в основному за рахунок вуглеводів, для здійснення вуглеводного насичення організму рекомендується фруктоза. Її перевага в порівнянні з глюкозою полягає в тому, що прийом фруктози не супроводиться значними коливаннями вмісту цукру (глюкози) в крові і не вимагає тому збільшення викиду інсуліну підшлунковою залозою. При цьому вміст глікогену в скелетних м'язах знижується в значно меншій мірі, ніж при вживанні глюкози. Одним з найважливіших компонентів збалансованості харчування є здобуття з їжею (або додатково з фармакологічними препаратами) відповідної кількості вітамінів і мінеральних речовин. Слід зазначити, що приведені в таблиці 3 показники в 1,5-2 рази перевищують дані американських авторів, що очевидно пов'язано з характером харчування і якістю продуктів в США.

Таблиця 3: Добова потреба спортсменів різних видів спорту у вітамінах (у міліграмі).

Необхідність додаткового прийому вітамінів (окрім їх вмісту в їжі) зовсім не означає, що їх підвищений прийом веде до поліпшення спортивних результатів. Навпаки, передозування вітамінних препаратів може приводити до дуже тяжких наслідків для організму.

Таблиця 4: Деякі з можливих побічних ефектів прийому надлишкових доз вітамінів

Вітамін	Токсична доза	Побічні ефекти
А	більше 200 мкг	гідроцефалія, цироз
Р	більше 1250 мкг	гіперкальцемія, апатія, флебіти, головний біль
Е	більше 150 мкг	слабкість, швидка стомлюваність, діарея, гиперхолестерінемія
В6	більше 200 мкг	слабкість, швидка стомлюваність, сенсорна невропатія
РР	більше 100 мкг	бронхоспазм, гіперглікемія, гепатит
С	більше 2 г	нудота, діарея

Таким чином, можна з упевненістю вважати, що повноцінне збалансоване харчування є одним з найважливіших компонентів медико-біологічного забезпечення тренувального процесу і змагальної діяльності. Вельми важливим для раціонального фармакологічного забезпечення є питання про взаємодію лікарських препаратів з компонентамі їжі, а також вибір оптимального часу прийому препаратів. Доволі важливими чинниками розчинення і всмоктування ліків є склад і температура їжі, наявність в кишечнику здорової мікрофлори. Часто лікарські препарати змішують з фруктовими або овочевими соками в спробі замаскувати їх неприємний смак або ж для полегшення їх вживання. Проте соки містять ряд органічних кислот, у присутності яких відбувається руйнування деяких з'єднань, зокрема, антибіотиків. Загальною рекомендацією може бути призначення ліків (якщо це не обмовляється особливо) натщесерце, що дозволяє виключити взаємодію лікарських засобів з компонентамі їжі і значно обмежує негативну дію травних соків, виключає затримуючий вплив їжі на всмоктування препаратів. Цим забезпечується максимальна доступність фармакологічних препаратів для організму. Жовчогінні засоби доцільно призначати за 5-10 хвилин до їди, з тим розрахунком, щоб вони стимулювали жовчовиділення до моменту вступу їжі в дванадцятипалу кишку. Після їжі, як правило, призначають препарати, нерозчинні у воді і розчинні в жирах (наприклад, жиророзчинні вітаміни - А, D, Е, К), а також препарати, що містять солі калія, брому, натрію, відновлене залізо. Під час вступу ліків в організм до їжі інколи можливе роздратування слизистої оболонки шлунку, що може бути усунене запиванням ліків водою, крохмальним слизом, молоком.
 На закінчення хотілося б ще раз підкреслити, що запропоновані Вашій увазі методичні рекомендації можуть дати лише загальні уявлення про побудову системи раціонального фармакологічного забезпечення тренувального процесу висококваліфікованих спортсменів. Всі конкретні ради і медичні призначення можуть здійснюватися лише лікарем і повинні проводитися під лікарським контролем. 

Стаття взята з: http://flab.at.ua/