Вітаю Вас, Гість


Черкаси — осередок формування козацтва

Починаючи від 1360-х рр. XIV ст. в історії Черкас розпочинається якісно новий період, пов'язаний із входженням до Русько-литовського князівства. Відтоді Черкаси в складі автономного на той час від литовських урядників удільного Київського князівства стають важливим форпостом південних кордонів русько-литовської держави. Так, у 1384 році Черкаси згадуються вже як укріплене місто на південних окраїнах удільного Київського князівства, утворюючи разом з Вінницею, Брацлавом та Каневом лінію оборони на шляху кримсько-татарських нападників. В адміністративному відношенні місто стало центром староства, яким управляли призначені київським князем (від 1471 року — воєводою) намісники із боярсько-князівської знаті, що пізніше почали називатися старостами.

Роль Черкас, як важливого опорного пункту проти грабіжницьких нападів з боку Кримського ханства особливо зросла від кінця XV століття. Неодноразово мешканцям доводилось вступати в бій проти татарських загонів. Першого доволі серйозного нападу татар (про який дійшли звістки) місто зазнало 1483 року від орд Менглі-Герая, що спустошили майже всю Київщину, але Черкас не взяли. Після цього на початку XVI століття черкаську фортецю було значно укріплено. 1532 року місто витримало 30-денну облогу військ кримського хана Саадет-Герая.


Географічні й політичні умови впливали і на внутрішнє життя Черкас. В цей період Черкаси стають одним із осередків відходництва й формування нового соціального стану — українського козацтва. Ось як відомий український екзильний вчений Андрій Яковлів описує соціально-економічну атмосферу в Черкасах даного періоду:« «Життя серед невпинної боротьби з татарами, під засторогою щоденної небезпеки, утворювало відважні, уперті, витривалі характери, сприяло відновленню осібного класу людей, загартованих невпинною борнею з ворогом, — козаків. Цей численний вже наприкінці XV ст. клас весну, літо й осінь жив у степу, на своїх «уходах» — хуторах, на річках і озерах, або на шляхах та перевозах, ловив рибу, бив звіра усякого, не минав і своїх ворогів-татар, нападаючи на них за слушної нагоди: іноді грабував і громив татарські, турецькі і московські торговельні каравани. На зиму козаки верталися до міста і приносили разом з великою многоцінною здобиччю вільний дух степів, протест проти усякого зневолення...


Такі умови, як зовнішні чинники, так і внутрішня соціальна організація, надавали великого значення Черкаському замкові — відтак спонукали центральну владу тримати тут талановитих адміністраторів з певними, значно розширеними правами для місцевого населення. Са́ме тому в період кінця XV — в XVI ст.ст. посади черкаських намісників/старост обіймають, за деякими винятками, видатні особи свого часу, серед яких князь Богдан Федорович Глинський, Кмита Олександрович, князь Василь Дашкевич, Андрій Немирович, Остафій Дашкевич, Василь Тишкевич, Дмитро Вишневецький та інші.


Першим черкаським старостою 1514 року став Остафій Дашкевич,
який до цього був старостою канівським. Таким чином два сусідніх міста — Київ і Черкаси були злучені надовго під орудою одного черкаського і канівського старости, який зазвичай жив у Черкасах. При Остафії Дашковичу місто продовжувало забудовуватись, а він не лише управляв містами, а й успішно очолював українську прикордонну варту в районі Середньої Наддніпрянщини. Так, він керував декількома вдалими походами черкасців проти кримських татар і турок, а 1533 року подав розроблений ним проект захисту південних кордонів від татарських вторгнень, в якому обґрунтовував необхідність спорудження за деіпровськими порогами укріплення з постійною сторожею. Дашкевич згуртував навколо себе багато козаків, зміцнив роль придніпровських міст і містечок як центрів формування українського козацтва, урядуючи в Черкасах і Каневі до своєї смерті 1535 року. А за 2 десятиліття ідеї О.Дашковича знайшли відображення в Запорозькій Січі, яку організаційно започаткував інший черкаський староста Дмитро Вишневецький.

Черкаси в ці часи не лише не були відірвані від загально-українських подій, а й фактично стали своєрідним плацдармом у заселенні волелюбними козаками пониззя Дніпра, а черкасці завжди брали участь у походах на татар і турків, в т.ч. і під проводом Івана Підкови. Водним шляхом Черкаси вже тоді сполучались не лише з прилеглими до Дніпра землями, а й з Волинню (через Прип'ять та її праві притоки). Центром міського життя був замок, збудований у 1549-52 роках на місці старого.

Польське панування й участь у національно-визвольних змаганнях



Після Люблінської унії 1569 року Черкаси увійшли до складу Польщі. Від назви міста, навколо яких поселялись козаки, їх взагалі почали називати черкасами. А в російських документах XVІ-XVІІ століть черкасами називали вже всіх українців. В історії Черкас особливе місце посідає Черкаський полк, який утворений ще 1625 року як один з полків реєстрового козацтва. У роки Національно-Визвольної війни з 1648 року він набув значення адміністративно-територіальної одиниці (до 1686 року). Тоді Черкаський полк був одним з найбоєздатніших і брав участь в усіх важливих битвах козацького війська Богдана Хмельницького.

Ліквідація шляхетського панування позитивно відобразилась на розвитку міста. Виникають промислові підприємства. Після невдалих походів козаків проти Польщі, Богдан Хмельницький був вимушений підписати союзний договір з Росією. Підписання цього договору мало відбутись саме в місті Черкаси, але через напад польської шляхти дипломати терміново переїхали до Переяслава, де й була проведена Переяславська Рада.

Після поразки національно-визвольного руху Черкаси тривалий час перебували під владою Польщі, куди вони перейшли за Андрусівським мирним договором 1667 року. В 1791 році місто отримало магдебурзьке право, хоча існує версія, що такий привілей Черкаси мали й раніше. Тоді на початку XIX століття плануванням міста зайнявся відомий архітектор В.Гесте.

Черкаси в ХІХ — на початку ХХ ст.ст.

«В Черкасах». Т. Г. Шевченко, 1859

Після другого поділу Польщі 1793 року Черкаси відійшли до складу Російської Імперії, ставши одним з повітових центрів Вознесенського намісництва. З 1797 року — це вже повітове місто Київської губернії. На другу половину XIX століття припало стрімке економічне піднесення міста. Зокрема, по завершенні 1876 року прокладання залізниці, з'явилися промислові підприємства. Неабиякого розвитку набули лісопереробна, цукрова (цукроварня збудована 1854 року), тютюнова (тютюнова фабрика — 1878 рік), металообробна, машинобудівна, борошномельна галузі та торгівля. Щороку у місті відбувалось до 7 ярмарків, а базари — один раз у тиждень. Зріс вантажообіг пристані на Дніпрі. Черкаси стали одним із головних перевалочних пунктів лісу, котрий сплавлявся з північних районів України. Зростання економіки сприяло розвиткові міста. Забудова Черкас велась за планом 1815 року, який передбачав створення кварталів з прямими вулицями.

В липні 1859 року в місті перебував Т. Г. Шевченко, якого заарештували біля Прохорівки і відвезли до Черкас. Тут поет склав свої вірші «Сестрі» та «Колись дурною головою», записав народну пісню «Чи бачиш ти, дядьку», виконав відомий малюнок «В Черкасах».

Буремні і трагічні 1920—30-і рр

Пам'ятний знак-хрест жертвам Голодоморів та політичних репресій на Черкащині

1917 року у Петрограді відбувся Жовтневий переворот. Через рік більшовицька революційна хвиля докотилась і до Черкас. На І Всеукраїнський з'їзд Рад делегатом від міста був Т. Г. Нестеренко. 16 січня 1918 року в Черкасах була встановлена радянська влада, а 18 січня створено місцеву Раду робітничих, солдатських та селянських депутатів. В кінці січня було створено Революційний комітет на чолі з Золотарьовим. Навесні війська гетьмана Скоропадського встановлюють свій контроль над містом, яким заважали червоні партизани на чолі яких стояли Ф. Н. Ільїн, К. Віхоть, Я. Краснощок. У січні 1919 року в місті знову була встановлена радянська влада, але в травні влада перейшла до війська Григор'єва. Було розстріляно багато більшовиків, серед яких Ф. Н. Ільїн та С. Г. Вербовецький. В роки громадянської війни понад 10 разів переходило місто з рук в руки, зазнавало обстрілів і руйнувань. Кілька тисяч жителів стали жертвами боїв і терору.

1 січня 1920 року Черкаси остаточно переходять під радянську владу. 1923 року вони стали центром Черкаського, а з 1927 року — Шевченківського) округу і району. Після ліквідації округів 1930 року місто залишилось центром району, який з 1932 року входив до складу Київської області. Як і всі міста й села краю, Черкаси пережили голодомор 1932-1933 років, сталінські репресії.

ІІ Світова і повоєнний час (радянський період) Нейтральність та неупередженість цього розділу є дискусійною.
Будь ласка, ознайомтесь з відповідним обговоренням та по можливості виправте недоліки.


Пам'ятний знак на честь звільнення міста від німецьких окупантів

Відчутних збитків і непоправних втрат завдала місту друга Світова війна. У серпні 1941 року тут пройшли кровопролитні бої за місто, а у грудні 1943 року воно було вже звільнене від німецької окупації.

У повоєнні роки, за перших п'ятирічок, почалася розбудова промисловості, відновився розвиток економіки та соціально-культурної сфери. З 1954 року місто стає центром новоствореної і наймолодшої Черкаської області УРСР. Провідними галузями промисловості обласного центру, які сформувались за час існування області є хімічна, машинобудівна, приладобудівна, переробна та харчова. З розвитком хімічної промисловості в 1960-их роках Черкаси поступово перетворюються з центра легкої промисловості на хімічного гіганта. В 1961 році будують найбільший завод з виробництва азотних добрив на Україні, після нього зводять «Хімволокно» (другий за величиною після Чернігівського), «Хімреактив» (завод військового значення) та ще декілька дрібніших. 1961 року, з будівництвом Кременчуцької ГЕС та утворенням Кременчуцького водосховища, через новостворене «Черкаське море» зводять найдовшу в Україні дамбу з мостом довжиною до 15 км. Це перетворило Черкаси на значний транспортний вузол.


Незалежність

Після здобуття Україною незалежності промисловість у місті частково занепадає, але швидко відновлюється наприкінці XX століття. Тоді в місті будується перший завод корпорації «Богдан» із збирання автобусів. На сьогоднішній день в Черкасах діє 3 великих заводи по збиранню автобусів, легкових та вантажних автомобілів, та декілька підприємств, які безпосередньо пов'язані з автомобілебудуванням. В цей же період починається занепад хімічної промисловості. Закривається «Хімволокно» та суттєво знижує свою діяльність «Хімреактив». Черкаси перетворюються на автомобілебудівний центр України.

28 листопада 2008 року в місті було демонтовано пам'ятник В. І. Леніну на центральному майдані перед Черкаською облдержадміністрацією. Центральні вулиці міста забудовуються сучасними будинками та скляними хмарочосами, великими торговими центрами, культурними закладами та житловими комплексами.


Економіка

Промисловість

Черкаси є важливим економічним центром, тут представлені різні галузі промисловості, проте традиційно найбільший розвиток отримали хімічна промисловість, автомобілебудування та харчова промисловість.
Головні підприємства міста за галузями промисловості:

ВАТ «Азот»

хімічна промисловість: ВАТ «Азот» (з 1964 року; найбільше в Україні підприємство з виробництва азотних добрив), завод хімічного волокна і ниток «Хімволокно» (1958—2008; другий в Україні після заводу в Чернігові, зараз закритий), завод хімічних реактивів (підприємство стратегічного значення, зараз працює на 25 % потужності), завод «Аврора» (виробництво лако-фарбової продукції), асфальтний завод;
легка промисловість: шовковий комбінат «ЧШК» (з 1965 року); трикотажна фабрика «Любава», швейна фабрика «Вайсе», фабрики гігроскопічної вати, шкіряної галантереї, валяльна;
машинобудівна промисловість: 3 заводи корпорації «Богдан» — завод легкових автомобілів (збирання автомобілів марок «ВАЗ» та «Hyundai»[16]), автобусний завод (випуск автобусів марки «Богдан»[17], планується випуск тролейбусів марки «Богдан») та завод вантажних автомобілів (збирання вантажівок марки «Isuzu»); завод з виробництва устаткування для харчової промисловості «Темп», завод пакувальних машин «УпМаш», приладобудівний завод (в радянські часи тут вироблялись запчастини для місяцеходу), завод радіоапаратури, завод «Фотоприлад» (виробництво оптики для військових танків та машин);
харчова промисловість: цукрово-рафінадний «ЧЦРЗ» (в радянські часи один з таких 4 заводів в СРСР, зараз закритий), молочний завод «Юрія», 2 броварні (закриті — «Богдан» в 1990-их роках, «Черкаське пиво» в 2008 році), кондитерська фабрика (виробництво продукції під торговою маркою «Домашнє свято»), консервний комбінат корпорації «Верес» (з 1936 року, зараз один із найбільших в Україні), м'ясокомбінат «ЧПК» (один із найбільших у країні), макаронна фабрика, декілька підприємств з фасування круп, 2 хлібокомбінати (виробництво продукції під торговою маркою «Формула смаку»);
виробництво будівельних матеріалів: 2 заводи ЗБВ, 2 заводи з виробництва силікатної цегли (з місцевої сировини), підприємства з виробництва будівельних матеріалів (металопластикові вікна «Круг», пінопласт, будівельні суміші тощо);
деревообробна промисловість: деревообробний комбінат «ДОК» (виробництво меблів, фанери, пиломатеріалів та матраців «Венето»), декілька меблевих фабрик (Черкаська меблева фабрика, Romira, Lion, ПМ-Плюс тощо) та деревообробних підприємств;
друкарнi — Прес-Iнформ та ін.;
інші підприємства: тютюнова фабрика (з 1878 року, випуск цигарок марок LD та R1), фабрика мистецьких виробів, домобудівний комбінат, завод з виробництва картонної тари (з 2008 року, українсько-австрійське підприємство, на відкриття якого приїздив канцлер Австрії) тощо.

Всього промисловими підприємствами міста в 2007 році реалізовано продукції на 7 894,3 млн. грн., що становить 64,0 % від обсягу реалізованої продукції всієї області.


Транспорт

Черкаси — значний транспортний вузол України, що характеризується його розташуванням в центрі держави. Через місто проходить залізниця, що зв'язує дві магістралі — Київ-Харків та Київ-Дніпропетровськ. Залізниця проходить по дамбі та мосту через Кременчуцьке водосховище, що є стратегічним об'єктом державного значення. В самому місті знаходиться залізничний вокзал, з якого здійснюється регулярний зв'язок із сусідніми залізничним вузлами — Смілою та Гребінкою, та 2 залізничні станції. До великих промислових підприємств прокладені додаткові залізничні колії для вивезення продукції.

Через місто проходять 2 значні автошляхи — Умань-Золотоноша (Р-14) та Канів-Кременчук (Р-15). Між Черкасами та Смілою, що є частиною Черкаської агломерації, збудована автомагістраль європейського рівня — по 2 смуги руху в різні боки з широкою, місцями засадженою деревами, розподілювальною смугою. Навколо міста збудована об'їзна дорога.

Через вигідне розташування Черкас на березі Кременчуцького водосховища, місто має річковий вокзал та вантажний річковий порт, через який здійснюється збут продукції місцевих підприємств. На західній околиці міста знаходиться аеропорт, посадочна смуга якого займає 3 місце в Україні після Борисполя та Жулян за рівнем можливості прийому різних типів літаків. Тут можуть сідати всі можливі типи літаків, як пасажирських, так і вантажних. В травні 2009 року аеропорт отримав статус міжнародного.

Громадський транспорт міста представлений тролейбусами, парк яких є одним з найрозвиненіших в Україні, та маршрутними таксі (з весни 2009 року, до того — міськими автобусами). Тролейбусний парк має як старі, так і нові моделі тролейбусів. Маршрутні таксі представлені в основному автобусами марки «Богдан», «Еталон» та «ПАЗ». З прилеглими селами здійснюються регулярні сполучення на рівні міста.


Медицина

Найстарішим лікувальним закладом міста стала відкрита наприкінці 1805 року повітова лікарня (її спадкоємицею є сучасна міська лікарня № 1). Основними її завданнями були надання медичної допомоги військовим Черкаської «військово-штатної команди» та боротьба з інфекційними захворюваннями й епідеміями місцевого населення. Лікарня в той час займала одну кімнату звичайної сільської хати, у якій було всього 4 ліжка для хворих[18]. Пізніше велике кам'яне приміщення повітової лікарні знаходилась на розі вулиць Гоголя та Остафія Дашкевича (зараз тут знаходиться станція швидкої допомоги).

Сучасна система закладів охорони здоров'я у місті включає:
міські лікарні № 1, № 2 та № 3;
пологові будинки № 1 та № 2;
інфекційна лікарня;
дитяча лікарня;
черкаські міські поліклініки №№ 2, 3 і 5;
2 стоматполіклініки № 1 і № 2;
станція швидкої медичної допомоги — у 1931 році в Черкасах було створено першу станцію швидкої допомоги. Спочатку для викликів використовувалася кінна лінійка, а пізніше обладнали карету, в якій можна було транспортувати лежачих хворих. 1935 року станція швидкої медичної допомоги отримала автокарету, змонтовану на вантажній автомашині. А у період від 1975 по 1988 роки станція існувала як відділення при лікарні ШМД та 3-ій міській лікарні м. Черкаси. Від 1 січня 1987 року станцію було реорганізовано в самостійний заклад[21].
медико-санітарна частина НВК «Фотоприлад».


Освіта

Черкаська чоловіча гімназія, 1910



Черкаська жіноча гімназія, 1910



Черкаська школа № 11 (у лівому крилі будівлі розташовано Гуманітарно-правовий ліцей)




Спеціалізована школа № 13

У старих Черкасах, дорадянських, було декілька освітніх закладів, хоча закладів вищої освіти не було.

Провідною освітньою устновою міста наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.ст. була Перша міністерська чоловіча гімназія.

І дотепер у деяких зі «старих» шкіл отримують освіту — так у приміщенні, де була приватна жіноча гімназія Самойловської, зараз міститься спеціалізована школа 1-3 ступенів N17 (Асоційована школа ЮНЕСКО).

Ще одна жіноча гімназія знаходилась в старому корпусі будинку юнацької творчості (його досі за старою звичкою називають «будинком піонерів»).

У Черкасах у ХІХ столітті ще було церковно-приходське училище — зараз у приміщенні цієї будови знаходиться Національний банк України в Черкаській області, на розі вулиць Хрещатика та О. Дашковича.

Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта

У Черкасах функціонують заклади дошкільної, шкільної, як загальної так і нового типу, та позашкільної освіти, причому як державні, так і приватної форми власності.

Система дошкільних закладів у місті представлена розгалуженою мережею ясел і дитячих садочків — 50 закладів).

Заклади середньої освіти в Черкасах представлені як загальноосвітніми (21 ЗОШ та єдина міська вечірня школа), так і спеціалізованими та закладами нового типу (загалом 14), до яких, зокрема, належать:
Черкаська перша міська гімназія, Асоційована школа ЮНЕСКО;
Черкаська міська гімназія № 9 імені О. М. Луценка;
Черкаська міська гімназія № 31;
Черкаський фізико-математичний ліцей;
Черкаський гуманітарно-правовий ліцей;
Черкаський колегіум «Берегиня»;
Спеціалізована школа І№ 3;
Спеціалізована школа № 13;
Спеціалізована школа № 17, Асоційована школа ЮНЕСКО;
Спеціалізована школа № 18;
Спеціалізована школа № 20;
Спеціалізована школа № 27;
Спеціалізована школа № 28;
Спеціалізована школа № 33.

До приватних шкільних закладів належать:
Черкаська приватна загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів «Перлина»;
Приватна школа з поглибленим вивченням окремих предметів 2 ступеня;
Приватна школа № 770;
Приватна школа «Софія».

Позашкільні освітні заклади Черкас:
Центр дитячої та юнацької творчості;
Міська станція юних техніків;
Клуб юних моряків з флотилією;
Міський позашкільний навчальний заклад;
Центр туризму та спорту.


Вищі навчальні заклади

Черкаський інститут банківської справи Університету банківської справи (м.Київ) НБУ


Черкаський медичний коледж



Черкаське музичне училище ім. С.С. Гулака-Артемовського


Вищу освіту в Черкасах надає розгалужена система вишів, причому як державних, так і приватних:


Вищі навчальні заклади ІІІ–ІV рівнів акредитації:
державні:
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького (бульвар Шевченка, 81, м. Черкаси-18031) —
надає освіту за напрямками біологія, економіка, історія та юриспруденція, математика, психологія, інформаційні технології, філологія, фізика, хімія, фізична культура; діє Інститут підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;
Черкаський державний технологічний університет (бульвар Шевченка, 460, м. Черкаси-18006) — факультети: комп'ютеризованих систем у машинобудуванні електронних технологій, інформаційних технологій і систем, економіки і управління, лінгвістичний, будівельний, фінансово-економічний, довузівської підготовки молоді, по роботі з іноземними студентами, перепідготовки фахівців; надає освіту за спеціальностями: «фінанси», «облік і аудит», «економіка підприємств», «менеджмент організацій», «програмне забезпечення автоматизованих систем», «комп'ютерні системи», «радіотехніка», «прилади точної механіки», «технологія машинобудування», «металорізальні верстати та системи», «промислове та цивільне будівництво», «екологія», «хімічна технологія неорганічних речовин», «прикладна лінгвістика», «економічна кібернетика», «електротехнічні системи електроспрживання», «дизайн», «медичні прилади», «управління проектами»[29];
Черкаський інститут банківської справи Університету банківської справи Національного банку України (м.Київ);



Академія пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля МНС України — вищий навчальний заклад у системі МВС України.

недержавні:
Східноєвропейський університет економіки і менеджменту
відокремлений підрозділ Європейського університету фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу;
Черкаська філія Міжрегіональної академії управління персоналом;
Черкаський інститут управління.
Вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації:
державні:
Черкаський медичний коледж;
Черкаський комерційний технікум;
Черкаський політехнічний технікум;
Черкаське музичне училище ім. С.С. Гулака-Артемовського.
недержавні:
Коледж економіки і управління;
Черкаський кооперативний економіко-правовий коледж.

ЗМІ

У Черкасах активно розвивається сектор ЗМІ, причому особливого поширення набула мережа комерційного і місцевого телебачення. У місті значне число друкованих і електронних засобів масової інформації.

Друковані ЗМІ

Будинок редакції газети «Черкаський край» (колишній громадський банк; модерн), вул. Хрещатик, 251


Основні місцеві (міські і обласні) періодичні видання Черкас:
газета «Вечірні Черкаси»[31];
газета «Місто»;
газета «Молодь Черкащини»;
газета «Нова Доба»;
газета «Черкаський край»;
газета «Прес-Центр»;
інформаційний щотижневик «Новини тижня»;
газета «Черкаські вісті»;
газета «Вечірні Черкаси»;
газета «УЮТ»;
газета «Сiльськi Вiдомості»;
газета «Акцент»;
газета «Губернські Відомості»;

Комерційну пресу представляють газети «Авізо», «Нерухомість Черкащини», «Ділова Черкащина» «От и До» (щотижнева газета реклами) та інші. Дитячо-юнацьку пресу репрезентує газета «Шкільна Оригінальна Класна» (ШОК).

Електронні ЗМІ

У місті діють наступні місцеві комерційні телерадіокомпанії:
«Вікка»;
«Рось»;
«ТЕТ-Черкаси»;
«Антена Плюс».

Черкаські радіостанції
«Рось Радіо» (Черкаси)
Радіо «101 D@LM@TIN» (Черкаси)
Радіо РОКС (Черкаси і Тальне)
Радіо DJ FM 68,15 MHz (Черкаси)
Радіо "Ера FM" 103,3 MHz (Черкаси)
"Русское радио" 103,7 MHz (Черкаси)
Радіо "XIT FM" 104,1 MHz (Черкаси)
Радіо "Love Radio" 104,5 MHz (Черкаси)
Радіо "KISS FM" 105,0 MHz (Черкаси)
Радіо "Люкс FM" 106,1 MHz (Черкаси)
Радіо "Шарманка" 107,1 MHz (Черкаси)
"Добре Радіо" 107.5 MHz (Черкаси)

А також у Черкасах є регіональні інтернет радіостанції:
"Шансон" Весь світ 192 kb/s
"Shara Radio" Весь світ 48 kb/sВесь світ 64 kb/s


Культура і дозвілля

Музей Кобзаря Т. Г. Шевченка


Черкаський обласний краєзнавчий музей

Черкаси — значний культурно-освітній центр, тут працють декілька театрів, обласна філармонія, кінотеатри, численні музеї та заклади культури клубного типу, зокрема, відомчі; черкащани мають змогу відпочити у багатьох парках і скверах, відвідати планетарій і зоопарк.

Музеї і планетарій

Головні черкаські музеї:
Черкаський обласний краєзнавчий музей (вул. Слави, 1) — головне зібрання Черкащини матеріалів і предметів з природи та історії, етнографії, культури і сучасності краю, один із найбільших краєзнавчих музеї держави;
Музей «Кобзаря» Т. Г. Шевченка (вул. Хрещатик), 219;
Черкаський художній музей — вул. Хрещатик, 259;
Черкаський літературно-меморіальний музей В. Симоненка (вул. Хрещатик, 251).

Черкаси є одним з небагатьох міст України, котре має свій планетарій.

Бібліотеки

Міська мережа бібліотек у Черкасах включає наступні заклади:
Центральна бібліотека ім Л. Українки (вул. Хрещатик, 200) з відділом обслуговування читачів й бібліотеками-філіалами (№№ 2, 4, 8);
Центральна міська бібліотека для дітей з бібліотеками-філіалами для дітей №№ 1, 2, 3, 4;
Обласна універсальна наукова бібліотека ім Т. Г. Шевченка;
Обласна бібліотека для юнацтва ім. В. Симоненка;
Обласна наукова медична бібліотека з бібліотекою-філіалом № 2[30].

Театри і музика

обласний ляльковий театр


обласна філармонія



У Черкасах працюють наступні театри:
музично-драматичний ім. Т. Г. Шевченка;
обласний академічний ляльковий театр;
Молодіжний театр «Сучасник»;
творча майстерня Тамари Гордової.

У місті діє обласна філармонія— створена 11 червня 1955 року. У її складі працюють:
Черкаський державний заслужений український народний хор (створений у травні 1957 року);
камерний оркестр;
ансамбль народної музики «Росава» — створений 1983 року; за час існування в ньому плідно працювали народні артистки України Р. О. Кириченко та О. Павловська, заслужені артисти Т. Халаш, Є. Крикун, вокальний дует, заслужені працівники культури Діана та Василь Матющенки;
тріо «Вербена»— лауреати всеукраїнського і міжнародного конкурсів; колектив створено 1983 року професором Національної музичної академії Сергієм Баштаном, а від 1987 року тріо бандуритсок працює в Черкаській обласній філармонії.

Значним культурним осередком у місті є Палац культури «Дружба народів». Для молоді діє Палац культури молоді (у Південно-Західному районі міста, по вул. Сумгаїтська).

У місті працюють як професійні (при філармоні, Черкаській обласній раді), так і аматорські музичні, театральні і фольклорні колективи.

Відомими музичними колективами Черкас є:
Камерний хор «Канон» — колектив створений 1991 року як ансамбль духовної музики. Від 1994 працює в складі творчого об'єднання художніх колективів Черкаської обласної ради. У репертуарі хору — доробок вітчизняних та зарубіжних композиторів від XVI століття і до наших днів — твори культової музики, авторські твори, хорові обробки інструментальних творів, а також класичні та авнгардні обробки українських народних пісень;
Капела бандуристів — колектив працює в складі об'єднання художніх колективів Черкаської обласної ради. Капела має у своєму складі колективи так званих «малих форм» — чоловічий квартет, тріо бандуристок «Мальви» та «Черкащанки».

Кінотеатри

У місті функціонують 3 сучасних кінотеатри:
кінопалац «Салют» (вул. Хрещатик, 170) — насправді давня споруда, що навіть не змінила свого призначення — це був перший міський кінотеатр, який працює і донині, однак докорінно змінила зовнішній вигляд (зазнала перебудови);

кінотеатр в ТРЦ «Дніпро Плаза» (вул. Героїв Сталінграда, 34);
кінотеатр «Україна» (вул. Смілянська, 21).



Парки, пляжі і курорти

Головні парки Черкас:
парк Перемоги;



Соборний парк (колишній Першотравневий);


Черкаський міський парк "Ювілейний";



Парк Хіміків;

"Долина Троянд";

Черкаський міський парк на Митниці (вул. Жужоми, Митниця);
Черкаський міський дитячий парк (Сад Ярової);

У західній частині парку Перемоги діє зоопарк.

Традиційним місцем відпочинку черкащан і гостей міста є дніпровські пляжі (на Кременчуцькому водосховищі). У комунальній власності міста сьогодні перебуває п'ять ділянок пляжу[35]. Ще один пляж планується обладнати на території мікрорайону Митниця, поряд із церквою на вул. Героїв Дніпра — міська влада має намір не лише повноцінно облаштувати його, а й зробити одним із найкращих у місті[36]. Проте, слід визнати, що на кін. 2000-х рр. через здачу в оренду окремих пляжних ділянок і встановлення новими «власниками» поборів за користування пляжами для багатьох містян вони стали недоступними.

На південних околицях Черкас розташований у сосновому лісі над Дніпром кліматичний курорт Соснівка (показання: туберкульоз легень, кістковий туберкульоз).

Фестивалі

Фігури на «Древляндії»-2009

В місті проводиться низка фестивалів різних рівнів та напрямків. Серед них вирізняються ті, що присвячені різьбленню (з найрізноманітніших матеріалів — криги, каміння, дерева):
«Черкаський фестиваль крижаних скульптур» — фестиваль скульптур з криги. Проводиться від 2008 року взимку у центрі міста;
«Живий камінь» — фестиваль скульптур із каменю. Проводиться починаючи з 2008 року влітку;
«Древляндія» — фестиваль скульптур з дерева. Започатковано 2009 року. Організовується в Парку Перемоги.


Туристична мережа

В місті діє низка різнорівневих готелів, які приймають туристів та відвідувачів міста:
Готельний комплекс «Дніпро» — найкращий чотиризірковий готельний заклад України.


Спорт

Черкаси — спортивне місто, відоме талановитими спортсменами, олімпійськими чемпіонами та призерами престижних спортивних змагань, які представляють Україну на міжнародній арені[30].

В 50—60 роках ХХ століття в місті успішно розвивався спорт — місцеві спортивні колективи здобувають свої перші перемоги в міжнародних змаганнях. Так футбольна команда «Колгоспник» стала чемпіоном України серед аматорів, завоювала право виступати в першості СРСР, жіноча гандбольна команда «Освіта» стала бронзовим призером Чемпіонату СРСР. На початку 1970-их років широкого розвитку в місті набув веслувальний спорт. На XVIII Літній Олімпіаді в Токіо (1964) Черкаси представили свого першого олімпійського чемпіона — Андрія Хіміча. У 1980—90 роки особливого поширення серед мешканців міста набув волейбол. В результаті було створено чоловічу волейбольну команду «Азот», неодноразового призера волейбольної першості СРСР та переможця кубку з волейболу СРСР, підготовлено 7 майстрів спорту міжнародного класу.

Вже за незалежності України, у період 1990—2000 років жіноча волейбольна команда «Хімволокно-Круг» виграє Кубок України та займає призові місця в суперлізі Чемпіонату України. Нині з перемінним успіхом виступають професіональні спортивні клуби міста — баскетбольна команда «Черкаські Мавпи» [37], волейбольні «Азот», «Круг» та «Хімволокно», ФК «Мінора» (жіночий міні-футбол), «Лекс-Навігатор-ШВСМ» (хокей на траві). В травні 2009 року припинив своє існування єдиний професіональний футбольний клуб міста «Дніпро».

Лідерами організації спорту в місті є спортивні товариства «Україна», «Спартак» та «Динамо», а найкращі спортивні школи — СДЮСШОР і ДЮСШ «Олімпія»[38]. Щорічно до 100 спеціалістів готує факультет фізичного виховання Черкаського національного університету.

Черкаські спортсмени

Серед відомих спортсменів міста можна виділити:
Н. Сіробаба та О. Кваша — учасниці Олімпійських ігор, чемпіонки Європи;
Валерій Перешкура — спортивна гімнастика, срібний призер XXVII Олімпійських ігор, Сідней, 2000);
Феденко Олександр Олександрович — велоспорт, срібний призер XXVII Олімпійських ігор, Сідней, 2000);
О. Скачков — легка атлетика, срібний призер Параолімпійських ігор);
Віталій Снесар — майор, майстер спорту міжнародного класу з морського багатоборства, старший викладач кафедри фізичної підготовки Академії пожежної безпеки, золотий призер чемпіонату ЦР ФСТ «Динамо» з офіцерського триборства (2008) та кульової стрільби (2008);
Наталія Калашник — підполковник, майстер спорту з морського багатоборства, бойової та спортивної зброї, начальник кафедри фізичної підготовки Академії пожежної безпеки, золотий призер
КАТАЛОГ ПРЕДПРИЯТИЙ - ЧЕРКАССЫ, предприятия Черкасс, бизнес справочник предприятий, Товары и услуги г. Черкассы: каталог фирм, предприятий, карта Черкасс